- підхопити
- —————————————————————————————підхопи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відхопити — див. відхоплювати … Український тлумачний словник
підхопити — див. підхоплювати … Український тлумачний словник
відхопити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підхоплювати — юю, юєш, недок., підхопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. підхо/плять; док., перех. і без додатка. 1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого , що небудь. || Схоплювати кого , що небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко,… … Український тлумачний словник
добігати — а/ю, а/єш, недок., добі/гти, біжу/, біжи/ш, док. 1) Бігом досягати якого небудь місця; прибігати. || перен. Швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого небудь (про хвилі, звуки і т. ін.). || перен. Наближатися до кінця, завершуватися. 2) тільки… … Український тлумачний словник
зловити — зловлю/, зло/виш; мн. зло/влять; док., перех. 1) Спіймати, підхопити те, що летить або, кинуте вгору, падає. 2) Погнавшись, наздогнати, схопити того, хто рухається, тікає. || перен. Направивши, навівши фотоапарат, прожектор і т. ін. на те, що… … Український тлумачний словник
підхоплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підхопити. || підхо/плено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
підхоплення — я, с. Дія за знач. підхопити … Український тлумачний словник
піймати — а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Схопити, підхопити те, що летить, кинуте і т. ін. || Витягти кого , що небудь із водойми. 2) Схопити, спіймати те, що віддаляється, того, хто тікає. || Схопити кого небудь за щось. || перен. Зазнати якої… … Український тлумачний словник
попідхоплювати — юю, юєш, док. Підхопити усе (усіх) чи багато чого (кого )небудь … Український тлумачний словник